Кафедра інформаційно-аналітичної та інноваційної діяльності

Завідувач кафедри інформаційно-аналітичної та

інноваційної діяльності Тупкало Віталій

Миколайович є сертифікованим менеджмент -

аналітиком (навчання в Німеччині за програмою

МВА (Master of BusinessAdministration,

сертифікат GOPA Consult, Німеччина). Доктор

технічних наук, професор вобласті інформаційних систем організаційного управління. Академік Академії економічних наук України зі спеціальності «Менеджмент». Пройшов бізнес - стажування з pecтруктурізації підприємств у Пoльщі, Німеччині, Франції за програмами Фонду Дж. Сороса й TACIS. Ргулярно з 1998 року виконує управлінські консалтингові проекти на підприємствах різних напрямків бізнесу щодо оптимізації систем управління підприємствами з використанням авторської практико - орієнтованої інтерпретації відомих менеджмент-технологій: «управління за цілями» (MBO), «Key Performance Indicator» (KPI, аналітична система показників досягнення бізнес-цілей), «Balanced Scoreсard» (BSC, система стратегічного управління компанією на основі вимірювання і оцінки ключових показників). При виконанні проектів з розробки технічного завдання на впровадження процесно - орієнтованої автоматизованої системи менеджменту класу ERP (англ. Enterprise Resource Planning - планування і управління ресурсами підприємства) використовує авторську TML (Tupkalo Modeling Language) - технологію виділення, композиції та опису управлінських і технологічних бізнес - процесів, оптимізації управлінського документообігу, інформаційної таорганізаційної структури підприємств. Проводить індивідуальні консультації керівників і менеджерів підприємств, відкриті й корпоративні семінари - практикуми, тренінги та вебінари по тематиці фінансовий менеджмент, управлінський облік, попроцесне бюджетування, управління за цілями, стратегічне планування, оптимізації системи консолідаціїінформації. Має власний практичний досвід діяльності в якості директора з організаційного розвитку корпорації. Автор практико - орієнтованої методології впровадження процесно - орієнтованих систем управління підприємствами (TML - методологія). Володіє технологією навчання «Навчально - тренувальна фірма» і проводить відповідні тренінги для тих, хто має намір створити власний бізнес.

Викладає дисципліни:

1. Інформаційні технології управління інноваційною діяльністю.

2. Інформаційні технології організації бізнесу.

3. Теорія бізнесу.

4. Проектування консолідованих інформаційних ресурсів та систем.

5. Системний Бізнес – інжиніринг процесно - орієнтованих підприємств.

6 .Технології менеджменту знань.

7. Технології інформаційного менеджменту.

1.2. Кафедра інформаційно-аналітичної та інноваційної діяльності забезпечує викладання навчальних дисциплін:

1.Основи менеджменту.

2.Управління ризиками інвестиційно-інноваційній діяльності.

3.Менеджмент персоналу.

4.Основи наукових досліджень.

5.Системний аналіз та прийняття управлінських рішень.

6.Інформаційні технології управління інноваційною діяльністю.

7.Інформаційні технології організації бізнесу.

8.Теорія бізнесу.

9.Проектування консолідованих інформаційних ресурсів та систем.

10.Системний Бізнес – інжиніринг процесно - орієнтованих підприємств.

11.Технології менеджменту знань.

12.Технології інформаційного менеджменту.

13.Адміністративний менеджмент.

14.Економіка інноваційного підприємства.

15.Інноваційний менеджмент.

16.Креативний менеджмент.

17.Фінансовий менеджмент.

18.Прогнозування розвитку об’єктів технологій.

19.Маркетинг інновацій

20.Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства.

21.Управління інноваційними проектами.

22.Розробка та аналіз інноваційних проектів.

23.Технології інформаційного менеджменту.

24.Технології підтримки прийняття рішень.

25.Основи конкурентної розвідки.

26.Методологія інформаційно-аналітичної діяльності.

27.Венчурний бізнес.

28.Економіка і організація інформаційно-аналітичної діяльності.

29.Інормаційні технооії в сфері інтелектуальної власності.

30.Інноваційна політика та сучасні інноваційні структури.

31.Управління ризиками в інвестиційно-інноваційній діяльності».

1.3. Фото кафедри

2. Історія кафедри

Кафедра створена у 2008 році разом з з появою в «Інституті інтелектуальної власності» спеціальносттей «Консолідована інформація» та «Управління інноваційною діяльністю». Кафедра є випусковою для Спеціальності 073 «Менеджмент» (спеціалізація “Управління інноваційною діяльністю”)та Спеціальності 124 “Системний аналіз” (спеціалізація “Консолідована інформація”).З вересня 2016 року кафедру очолює Тупкало Віталій Миколайович – сертифікований менеджмент - аналітик (навчання в Німеччині за програмою МВА (Master of Business Administration, сертифікат GOPA Consult, Німеччина), доктор технічних наук, професор в області інформаційних систем організаційного управління, академік Академії економічних наук України зі спеціальності «Менеджмент», член двох спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій. Віталій Миколайович пройшов бізнес - стажування пo pecтруктурізаціі підприємств у Пoльщі, Німеччині, Франції за програмами Фонду Дж. Сороса й TACIS.

Завданням кафедри є забезпечення взаємодії знання, інтелектуальної власності і інновацій з метою формування фахівців нової формації та створення й постійне оновлення науково-методичного забезпечення підготовки сучасних кадрів, які здійснюватимуть удосконалення систем управління у сферах інтелектуальної власності, інформаційно-аналітичної та інноваційної діяльності.

Підготовку спеціалістів здійснюють висококваліфіковані науковці і педагоги. Професорсько-викладацький склад кафедри нараховуєосіб, з них:доктори наук такандидатів наук. Співробітники кафедри забезпечують викладання навчальних дисциплін професійно-орієнтованої підготовки магістрів з інформаційно-аналітичної та інноваційної діяльності, а також магістрів та бакалаврів зі спеціальності “Право” та “Управління інтелектуальною власністю.” За викладачами кафедри закріпленонавчальних дисциплін.


3. Персоналії кафедри

Гончаренко Алевтина Петрівна

Посада: Доцент кафедри

Вчений ступень: кандидат економічнихнаук

Сфера наукових інтересів: Методологічні і економічні основи здійснення інформаційно-аналітичної діяльності

Перелік дисциплін:

1. Економіка і організація інформаційно-аналітичної діяльності. Дисципліна вивчає організаційні, і економічні основи інформаційно-аналітичної діяльності на рівні організаційної структури. Приділено увагу засвоєнню вмінь організації, планування, аналізування та визначення ефективності діяльності з підготовки інформаційно-аналітичної продукції та послуг.

2.Методологія інформаційно-аналітичної діяльності.Дисципліна вивчає основи теорії і практики аналізування, прогнозуваня та методів аналітико-синетичного опрацювання документів. Вивчаються особливості підготовки аналітичних документів. Значну увагу приділено засвоєнню вмінь відбору та оцінювання інформації в інформаційно-аналітичній діяльності.

3.Основи конкурентної розвідки. Структура курсу передбачає вивчення значення консолідації інформації у світі, сутності та змісту консолідації інформації, формам і методам інформаційно-аналітичної діяльності, значенню інформаційного забезпечення управління підприємствами, необхідності створення систем управління знаннями

4. Маркетинг інновацій. Метою дисципліни є набуття теоретичних знань в галузі маркетингу інновацій та практичних навичок щодо просування нововведень на ринок товарів і послуг. Як важливі фактору інноваційного бізнесу розглянуті проблеми маркетингової підготовки інноваційних продуктів, представлено інструменти маркетингу, послідовно викладено стадії життєвого циклу нових технологій, принципи хайтек-маркетингу і маркетингу «підривних» технологій.

5.Менеджмент персоналу. Основними завданнями дисципліни є вивчення: теоретичних засад менеджменту персоналу; кадрової стратегії та політики; методичних підходів щодо розподілу завдань з менеджменту персоналу між лінійними і функціональними підрозділами та керівниками; методів професійного добору кадрів; мотивації та розвитку персоналу; набуття вмінь самостійно аналізувати складні виробничі ситуації, ухвалювати й обґрунтовувати ефективні рішення в галузі управління персоналом.

Коваленко Наталія Анатоліївна

Посада: доцент кафедри.

Вчений ступінь: кандидат філологічних наук.

Сфера наукових інтересів: бізнес-аналітика, венчурний бізнес, стартапи, економічна безпека, інформаційні війни, великі дані, data science, data mining.

Перелік навчальних дисциплін:

1. Креативний менеджмент. Дисципліна передбачає детальне вивчення ключових категорій креативного менеджменту: розкриваються сутність, завдання та функції креативності, творчої діяльності, фактори впливу на них, методичний інструментарій, оцінка творчого потенціалу, процес формування рішень, методи формування та розвитку творчої активності людини. Подано прийоми і практичні інструменти розробки та обґрунтування управлінських рішень із застосуванням методів активізації творчого мислення. Значну увагу приділено формуванню навичок використання сучасних методів та інструментів активізації творчого мислення й управлінських навичок, необхідних для управління креативністю та системами знань в організації.

2. Венчурний бізнес. Дисципліна передбачає вивчення економічних законів і закономірностей функціонування і розвитку венчурного бізнесу, теорії та практики інноваційної діяльності, взаємодії та ефективного використання всіх видів ресурсів, ефективної організації фінансування венчурного бізнесу в умовах глобалізації. Подано основи знань прийомів і методів організації венчурного бізнесу, розробки венчурних проектів і програм, створення системи управління венчурним бізнесом та забезпечення її ефективного функціонування в динамічному ринковому середовищі, вітчизняний та закордонний досвід використання венчурного бізнесу. Значну увагу приділено формуванню системного уявлення про методи оцінки венчурного бізнесу, способи і засоби залучення ресурсів для його створення та набуттю прийомів і практичних аналітичних навичок проектування венчурних підприємств.

3. Розробка та аналіз інноваційних проектів. Дисципліна передбачає вивчення методології розробки інноваційних проектів та проектного аналізу, технології, методів та інструментів їх здійснення. Подано основні концепції, поняття, методи і підходи, які використовуються в світовій практиці для аналізу проектних рішень. Значну увагу приділено формуванню навичок використання сучасних методів й інструментів економічного та техніко-економічного аналізу, моделюванню економічних процесів, набуттю управлінських навичок, необхідних для здійснення проектного аналізу у процесі розробки та реалізації проектів.

4. Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства. Дисципліна передбачає вивчення сутності та особливостей стратегічного управління на підприємстві; закладення основи знань теоретико-методологічних аспектів та навичок практичного застосування прийомів і методів формування стратегій, розробки стратегічних планів, проектів і програм, створення системи стратегічного управління та забезпечення її ефективного функціонування в динамічному ринковому середовищі; ознайомлення з вітчизняним та закордонним досвідом застосування стратегічного управління. Подано аналіз специфіки концепцій стратегічного управління та основних методологічних підходів до стратегічного управління. Значну увагу приділено формуванню системного уявлення про методи оцінки стратегії, способи і засоби залучення ресурсів для її реалізації, набуттю досвіду використання прийомів і практичних аналітичних навичок розробки та обґрунтування стратегічних управлінських рішень.

5. Стратегічний менеджмент. Дисципліна передбачає вивчення теоретичних і практичних аспектів стратегічного менеджменту в контексті інноваційної діяльності. Подано теоретико-методологічні основи стратегічного менеджменту, стратегічного аналізу, прогнозування та моніторингу середовища діяльності фірми. Значну увагу приділено практичним аспектам розробки та реалізації стратегії підприємства.

6. Системний аналіз і прийняття управлінських рішень. Дисципліна передбачає вивчення основних понять системного аналізу та процесу прийняття рішень. Подано основні методи системного аналізу та основні інформаційні технології забезпечення системного аналізу. Значну увагу приділено формуванню теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для використання системного підходу, його принципів та методів у дослідженні та проектуванні складних організаційно-технічних систем, формуванню навичок використання інструментарію підтримки прийняття рішень, комп’ютерних засобів для вирішення практичних системних задач.

7. Системний аналіз та прийняття інноваційних рішень. Дисципліна передбачає вивчення проблематики та теоретичних аспектів системного аналізу в контексті прийняття інноваційних рішень. Подано методологію системного аналізу, теоретичні засади дослідження об’єкта аналізу, основні прийоми управління розробкою та втіленням рішень на підприємстві, порядок формулювання та прийняття інноваційних рішень, логічні та кількісні підходи до вивчення інноваційних проблем, аналізу альтернатив і прийняття управлінських рішень. Значну увагу приділено виробленню навичок використання інструментів аналізу альтернатив і методів прийняття управлінських інноваційних рішень за детермінованих умов, в умовах ризику та невизначеності.

8. Прогнозування розвитку об'єктів технологій. Дисципліна передбачає оволодіння теоретико-методичними основами щодо побудови системи прогнозування, свідомого використання фундаментальних законів і закономірностей функціонування і розвитку технологій, теорії та практики технологічного розвитку, взаємодії та ефективного використання всіх винаходів та відкриттів, що є у розпорядженні господарюючого суб’єкта, ефективної організації діяльності організації за сучасних умов. Подано основи методології, базові прийоми й технології, необхідні для дослідження динаміки та перспектив розвитку об’єктів технологій. Значну увагу приділено опануванню основних теоретичних понять і визначень курсу, навчанню використовувати сучасні методи і інструменти прогнозування розвитку об’єктів технологій на практиці.

9. Прогнозування розвитку нових технологій. Дисципліна передбачає формування прогностичного мислення студентів, ознайомлення з основними концепціями, поняттями, методами і підходами, які використовуються в світовій практиці для розуміння технологічного розвитку, виявлення найважливіших проблем, пов'язаних з формуванням, розвитком технологій. Подано понятійно-категоріальний апарат дисципліни, теоретико-методологічний інструментарій прогнозування, який використовується при створенні прогнозів відносно подальшого розвитку явищ і подій, аналіз специфіки концепцій технологічного розвитку та основних методологічних підходів до прогнозів розвитку технологій. Значну увагу приділено формуванню системного уявлення про методи передбачення розвитку технологій, способи і засоби впровадження технологій у сучасну практику, формуванню вміння аналізувати тренди і тенденції розвитку сучасного світу, набуттю навичок, необхідних для використання технологічних досягнень в практичній діяльності..

10. Технології підтримки прийняття рішень. Дисципліна передбачає оволодіння основними поняттями технологій підтримки прийняття рішень, ознайомлення з новітніми інформаційними технологіями систем підтримки прийняття рішень, набуття навичок використання технологій підтримки прийняття рішень в управлінні. Подано основи методології прийняття управлінських рішень та їхньої підтримки на основі комп'ютерних технологій, основні характеристики інструментальних засобів підтримки прийняття рішень. Значну увагу приділено формуванню системи теоретичних знань, прикладних умінь і практичних навичок використання методичного апарату та інструментарію при організації та впровадженні процесу розробки управлінських рішень у різноманітних сферах економіки з використанням сучасних досягнень в галузі інформаційних технологій.

Навчальний процес поєднується з науковою діяльністю. Науково-педагогічні працівники кафедри проводять наукові дослідження щодо різноманітних аспектів аналітичної та інноваційної діяльності, а саме:

  • вивчення концептуальних основ сутності взаємодії знання і інтелектуальної власності при формуванні економіки знань;
  • розробкаметодологічних засад навчання фахівців з інформаційної та інноваційної сфери маркетинговому підходу до створення та поширення інноваційної та інформаційно-аналітичної продукції;
  • аналіз особливостей використання системи патентної інформації і документації, специфіка проведення патентних досліджень об’єктів патентного права у процесах підвищення конкурентоздатності суб'єктів господарської діяльності та визначення стратегії менеджменту об'єктів інтелектуальної власності на виробництві та організації процесів комерціалізації таких об'єктів та трансферу технологій.
  • дослідження змісту та ролі творчої діяльності людини в економіці знань;
  • проведення патентно-кон’юнктурних досліджень та технологій інформаційно-методичного забезпечення.
  • Мариніна Світлана Валеріївна

  • Посада: Доцент кафедри.Вчений ступінь: кандидат економічних наук. Сфера наукових інтересів: Міжнародні економічні відносини та зовнішньоекономічні зв’язки України.Перелік читаємих дисциплін:1.Інвестиційно-інноваційний менеджмент. Дисципліна вивчає закономірності, принципи, методи i процеси забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку за умов глобалізації економіки. Розкрито напрямки пріоритетного інвестиційно-інноваційного розвитку з урахуванням потреб та особливостей національної економіки. Значну увагу приділено основним засадам управління інвестиціями та інноваціями.2.Управління інноваційними проектами. Дисципліна вивчає основи управління проектами в інноваційній діяльності. Описано специфіку організації та управління інноваційними проектами, як проектами, що забезпечують створення нновацій. Значну увагу приділено методології організації управління інноваційними проектами.3.Розробка та аналіз інноваційних проектів. Дисципліна вивчає основи розробки та аналізу проектів в контексті інноваційної діяльності. Подано методологією розробки інноваційних проектів, технологією, методами та інструментами його реалізації. Значну увагу приділено підходам, що використовуються в світовій практиці для аналізу інноваційного проекту.4.Консалтингова діяльність. Дисципліна вивчає особливості надання консалтингових послуг. Описано особливості функціонування ринку консалтингових послуг. Значну увагу приділено методологічному інструментарію консультаційного процесу.5.Теорія бізнесу. Дисципліна вивчає особливості створення та функціонування сучасних підприємницьких структур для забезпечення сталого національного економічного розвитку. Подано обґрунтування витрат при створенні власного бізнесу. Значну увагу приділено підприємництву, як особливому виду економічної діяльності.6.Інноваційна політика та сучасні інноваційні структури. Дисципліна вивчає основні аспекти інноваційної політики та особливості функціонування сучасних інноваційних структур. Описано передумови розвитку інноваційної діяльності. Значну увагу приділено особливостям створення сучасних організаційних форм ведення інноваційної діяльності.7.Регулювання державної допомоги суб’єктам підприємництва у сфері інтелектуальної власності. Дисципліна вивчає інтелектуальну власність та інструменти державної політики щодо надання допомоги структурам, що працюють в сфері інтелектуальної власності. Описано особливості надання державної допомоги суб’єктам підприємництва у сфері інтелектуальної власності. Значну увагу приділено охороні прав інтелектуальної власності.

Червінська Тетяна Михайлівна

Посада: доцент кафедри

Вчений ступінь: кандидат економічних наук

Вчене звання: доцент

На даний час є автором близько 50-ти фахових наукових публікацій, в тому числі опублікованих у міжнародних виданнях, а також співавтором навчального посібника виданого під грифом МОН. Постійно приймає

участь у роботах всеукраїнських та міжнародних конференцій, тренінгах, семінарах.

Викладає навчальні дисципліни:

1. Основи економічної теорії. Одна з базових наукових дисциплін, що формує світогляд та громадянську позицію сучасної людини. Даний курспризначений для надання студентам первісних, найбільш загальних уявлень про економічну систему сучасного суспільства, закони її розвитку та механізми функціонування.

2. Основи менеджменту. Основною метою вивчення є формування сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі менеджменту, формування розуміння комунікативних основ системного управління організаціями; набуття умінь аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища, прийняття адекватних управлінських рішень.

3. Економічна безпека. Метою вивчення даного курсу є досконале опанування майбутніми фахівцями науково-методичних знань та аналітико-розрахункових і управлінських навичок в сфері забезпечення економічної безпеки:розробка та постановка цілей економічної безпеки; визначення найбільш безпечної організаційної моделі конкретного підприємства; ключових бізнес-процесів, що забезпечуютьекономічну безпеку тощо.

4. Економіка інноваційного підприємства. Основною метою вивчення є формування здібностей самостійно мислити, приймати управлінські рішення, виконувати комплексні економічні розрахунки для ефективного здійснення господарської діяльності на рівні підприємств.

5. Інноваційний менеджмент.Метою вивчення дисципліни є оволодіння сучасними теоретичними основами та практичними навичками організації управління інноваційними процесами: регулювання і стимулювання інноваційної діяльності підприємства; розробки системи фінансування інноваційних процесів; використання методів управління інноваційним розвитком організації; розробки інноваційних проектів і т.п.

6. Фінансовий менеджмент. Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у студентів системи знань щодо базових понять в галузі фінансів та фінансового механізму підприємства, змісту окремих напрямків його фінансової діяльності та їх взаємозв'язку.

7. Адміністративний менеджмент. Метою вивчення дисципліни є підвищення ефективності управління організаційними структурами завдяки правильному використанню менеджерами різних рівнів принципів та інструментів адміністрування, створенню цілісної системи адміністративного управління організацією.

8. Управління ризиками в інвестиційно-інноваційній діяльності.Метою вивчення дисципліни є прогнозування прояву негативних чинників, що впливають на динаміку інноваційного процесу; оцінка впливу негативних чинників на інноваційну діяльність і на результати впровадження нововведень;розробка методів зниження ризиків інноваційних проектів; створення системи управління ризиками в інноваційній

4. Наукова та навчально - методична робота кафедри

Викладачі кафедри проводять наукові дослідження щодо різноманітних аспектів аналітичної та інноваційної діяльності, а саме: дослідження концептуальних основ управління інноваційною діяльністю з формуванням новітніх інформаційно-аналітичних знань щодо методів підтримки ефективних управлінських рішень при розробці програм стратегічного розвитку підприємств і організацій; розробка методологічних засад навчання фахівців з інформаційної та інноваційної сфери маркетинговому підходу до створення та поширення інноваційної та інформаційно-аналітичної продукції; дослідження змісту та ролі творчої діяльності людини в економіці знань.

Теми НДР

1. Дослідження взаємодії економічної системи "інформація-знання" та соціальної системи "суспільство-людина" як основи оновленого змісту підготовки кадрів у сфері інтелектуальної власності, трансферу технологій та інноваційної діяльності», термін виконання 2009 – 2010 рр, науковий керівник В.Д. Пархоменко, д.т.н., професор. № державної реєстрації 0109U003089.

2. Дослідження патентно-інформаційних тенденцій спільних проектів України і Німеччини, 2009 -2010 рр., науковий керівник В.Д. Пархоменко, д.т.н., професор. № державної реєстрації 0109U005486

3. Інтелектуальний капітал як інтегрований чинник інноваційного розвитку, науковий керівник Пархоменко В.Д. , д.т.н. 2-111 – 2012 рр.№ державної реєстрації 0111U001706

4. Діалектична система «Знання – інтелектуальна власність» як основа безперервного процесу формування економіки знань», науковий керівник –Гончаренко А.П., к.е.н. 2012 - 2013 N держреєстрації 0112 U 000805)

5. Інноваційний розвиток як основа формування соціального капіталу, науковий керівник Гончаренко М.Ф. к.е.н ,2014 – 2015 рр Номер державної реєстрації НДР: 0114U000579

5. Публікації викладацького складу кафедри за останні п'ять років

  1. Тупкало В.М. Методичні аспекти комплексної оцінки бізнес-стійкостітелекомунікаційного підприємства /В.М. Тупкало, І.В. Голь // Сучасні підходи до управління підприємством: зб. наук. пр. – К.:НТУУ «КПІ». 2017.- Вип. 2, С.90 – 101.
  2. Тупкало В.М., Голь І.В.Модель комплексної оцінки бізнес-стійкості телекомунікаційного підприємства / В.М. Тупкало, І.В.Голь// VІІІ Всеукраїнська науково – практична конференція «Сучасніпідходи до управлінняпідприємством» : зб. тез. доп. – К.: Вид-во «Політехніка»,2017.- С.36.
  3. Тупкало В.Н. Методические основы инновационного инжиниринга процессно-ориентированных предприятий /В.Н.Тупкало //Міжнародна наукова конференція «Інтелектуальні системи прийняття рішень та проблеми обчислювального інтелекту»: Материалы международной научной конференции. – Херсон: Видавництво «ПП Вишемирський В.С.», 2017. – С.158 – 160.
  4. Тупкало В.М.,Голь І.В. Подходк реализациимеханизма контроллинга экономическойустойчивости телекоммуникационного предприятия /В.М. Тупкало,І.В.Голь// Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія Економіка. 2017. – Вип. 1(7), С.110 – 116. Наукометричне видання
  5. Тупкало В.М., Машков О.А., Пашков Д.П., Теут В.М. Забезпечення екологічної безпекиморського середовища звикористанням спеціалізованого судна в умовах розливу нафти та нафтопродуктів/ В.М. Тупкало, О.А.Машков, Д.П. Пашков, В.М.Тєут // Интеллектуальные системы принятия решений и проблемы вычислительного интеллекта: Материалы международной научной конференции. – Херсон: Видавництво ПП Вишемирський В.С., 2017. – С. 105 -113.

6. Тупкало В.М. Концепція побудови системи управління підприємством на основі принципу «Структура слідує за стратегією»/В.М. Тупкало // Економічний вісник НТУУ «КПІ»: зб. наук. пр. – К.:НТУУ «КПІ». 2016.- Вип. 13, С.319 – 324.

7. Тупкало В.М. Методологічні аспекти організаційного менеджмент-аудиту процесно-орієнтованих підприємств/В.М.Тупкало //Науково-практична конференція «Актуальні проблеми управління та економічного розвитку в умовах інформатизації суспільства» зб.тез.доп. К.: Вид-во ДУТ, 2016.-С.79-80.

8. Тупкало В.М., Колошко І.В. Контролінговий механізм оцінки економічної безпеки енергетичного підприємства на основі оцінки його економічної стійкості / В.М. Тупкало, І.В. Колошко // Економічна безпека держави і науково-технологічні аспекти її забезпечення: зб. наук. праць за матеріалами міжнар.наук.-практ. семінару, 21-22жовт., 2016 р., К.: «МП Леся». С.228 – 237.

9. Тупкало В.М. Бізнес – інжиніринг сучасних процесно – орієнтованих підприємств: монографія / В.М. Тупкало. – К.: ДУТ. 2016. – 281 с.

10. Тупкало В.М. Менеджмент-аудит процесно-орієнтованих підприємств: проблема та методологічні аспекти /В.М. Тупкало // Економіка. Менеджмент. Бізнес: зб. наук. пр. – К.: ДУТ. – Вип.2 (16), 2016.- С.5 – 16.

11. Тупкало В.Н., Колошко И.В. Концептуальный подход к обеспечению и контроллингу экономической устойчивости процессно – ориентированного предприятия / В.Н.Тупкало, И.В. Колошко// Економіка. Менеджмент. Бізнес: зб. наук. пр. – К.: ДУТ. – Вип.2 (16), 2016.- С.175 – 124.

12. Тупкало В.М., Колошко І.В. Підхід до формування процесно – структурованого контролінгового механізму управління підприємством / В.М. Тупкало, І.В.Колошко// VІІ Всеукраїнська науково – практична конференція «Сучасні підходи до управління підприємством» : зб. тез. доп. – К.: Вид-во «Політехніка», 2016.- С.41.

13. Тупкало В.М., Заплотинский Б.А. Вдосконалення якости навчання у вищих навчальних закладах на основі врахування вимог нової версії стандарту ISO 9001:2015. / / В.М. Тупкало, Б.А.Заплотинський // Економіка. Менеджмент. Бізнес: зб. наук. пр. – К.: ДУТ. – Вип.1(15), 2016.- С.5 – 11.

14. Тупкало В.М., Колошко І.В. Методичний підхід до створення механізмів управління витратами процесно – орієнтованого підприємства. / / В.М. Тупкало, І.В.Колошко // Економіка. Менеджмент. Бізнес: зб. наук. пр. – К.: ДУТ. – Вип.4(14), 2015.- С.5 – 9.

15. Тупкало В.М.¸ Заплотинський Б.А. Процесний підхід як основа вдосконалення якості навчання у вищих навчальних закладах. / / В.М. Тупкало, Б.А. Заплотинський // Економіка. Менеджмент. Бізнес: зб. наук. пр. – К.: ДУТ. – Вип.3(13), 2015.- С.5 – 9.

16. Тупкало В.М. Основи методології процесного бізнес – моделювання Тупкало. /В.М. Тупкало // Економіка. Менеджмент. Бізнес: зб. наук. пр. – К.: ДУТ. – Вип.2(12), 2015.- С.5 – 15.

17. Тупкало В.М., Вальчук Т.Л. Процесно – орієнтований підхід щодо створення механізму контролінгу економічної стійкості підприємства / В.М. Тупкало, Т.Л.Вальчук // Збірник наукових праць VI Всеукраїнської науково – практичної конференції з міжнародною участю, 23 квітня 2015 р. – Черкаси: видавець Чабаненко Ю.А. – С.523 – 527.

18. Тупкало В.М. Контролінговий механізм реалізації бізнес – стратегії підприємства / / В.М. Тупкало // Економіка. Менеджмент. Бізнес: зб. наук. пр. – К.: ДУТ. – Вип.1(11), 2015.- С.5 – 14.

19. Тупкало В.Н., Ващенко А.П. Методика оптимизации организационной структуры телекоммуникационного предприятия на основе реструктуризации технологических бізнес - процессов / В.М. Тупкало, О.П. Ващенко // Економіка. Менеджмент. Бізнес: зб. наук. пр. – К.: ДУТ. – Вип.4, 2014.- С.5 – 13.

20. Тупкало В.М., Ващенко О.П. Методологічні основи бізнес – інжинірингу процесно-орієнтованої системи управління телекомунікаційним підприємством / В.М. Тупкало, О.П. Ващенко // Економіка. Менеджмент. Бізнес: зб. наук. пр. – К.: ДУТ. – Вип.3, 2014.- С.5 – 14.

21. Тупкало В.М. Управління економічною доданою вартістю підприємства на основі механізму контролінгової піраміди виручки / В.М. Тупкало // Економіка. Менеджмент. Бізнес: зб. наук. праць. – К.: ДУТ. – Вип.2(10), 2014.- С.5 – 13.

22. Тупкало В.М. Побудова механізму процесно – орієнтованого контролінгу економічної стійкості підприємства / В.М. Тупкало //Збірник наукових праць Державного економіко-технологічного університету транспорту. Серія «Економіка і управління». – Вип. 31. – К.: ДЕТУТ, 2015. – С. 295 – 306.

23. Тупкало В.М. Котегоріальний апарат теорії процесного управління / В.М.Тупкало, С.В.Тупкало//Економічний вісник НТУУ «КПІ»: зб. наук. пр. – К.:НТУУ «КПІ». 2014.- Вип. 11, С.299 – 304.

24. Тупкало В.М. Методичний підхід до реалізації процесно – орієнтованого бюджетування / В.М.Тупкало, С.В.Тупкало // Економіка. Менеджмент. Бізнес: зб. наук. пр. – К.: ДУТ. - Вип.1(9), 2014.- С.5 – 16.

25. Голь И.В., Тупкало В.Н. Анализ подходов формирования системы бизнес – процессов предприятия / И.В. Голь, В.Н.Тупкало // V Міжнародна науково – практична конференція «Актуальні питання теорії та практики менеджменту» : зб. наук. пр. – Луганськ, СНУ. – Видавничий дім «Промдрук», 2014.- С.221 – 223.

26. Тупкало В.М., Бурбело Н.О. Системний підхід до антикризового управління /В.М.Тупкало. Н.О.Бурбело // V Всеукраїнської науково – практичної конференції з міжнародною участю: зб. наук. пр. - К.: НТУУ «КПІ», 2014.- С.499 – 503.

27. Голь И.В., Тупкало В.Н. Модель финансово-экономической устойчивости предприятий на основе бизнес-целевого подхода / И.В. Голь, В.Н.Тупкало// Сучасні наукові підходи до стабільного розвитку та економічної безпеки : зб. наук. пр. – Чернігів, ЧДТУ. – Видавничий дім «Гельветика», 2014.- С.123 – 124.

28. Зоря (Червінська) Т.М. Стратегічне управління потенціалом підприємства на інноваційній основі // Економіка. Фінанси. Право. – К.: 2012. – № ½. – С. 3-7.

29. Червінська Л.П., Зоря (Червінська) Т.М. Эксплуатация дешового детского труда. VI международная научная конференция. – Москва: МГУ им.М.В. Ломоносова, экон. ф-т, 17-19 апреля 2013 г. – Сборник статей. – Том 2 / Под ред. А.А. Аузана, В.П. Колесова, Л.П. Тутова. – М.: ТЕИС, 2013. – 824 с.

30. Червінська Л.П., Червінська Т.М. Практикум з економіки праці: задачі, тести, виробничі ситуації. - «Центр учбової літератури». – К.: 2013. – С. 171

31. Зоря (Червінська) Т.М. Стимулювання інноваційної діяльності працівників у контексті розвитку людського капіталу // Ринок праці сільської місцевості: стан та перспективи функціювання: за заг. ред. О.М. Могильного — К.: ТОВ “ДКС центр”, 2013. - С. 186-192

32. Зоря (Червінська) Т.М. Щодо проблематики використання людського потенціалу АПК // Ринок праці сільської місцевості: стан та перспективи розвитку. Матеріали круглого столу (4 грудня 2013 року, м.Київ) / упоряд. І.Ф.Гнибіденко, Л.Г.Новаш. - К.: ІПКДСЗУ, 2014. - С. 91-95

33. Зоря (Червінська)Т.М. Соціокультурні аспекти інноваційного менеджменту // Соціально-трудові відносини: теорія та практика. Зб.-наук. праць. - К.: КНЕУ, 2014. - №2 (8). - С. 235-241.

34. Червінська Т.М. Особливості розвитку персоналу в умовах інноваційних змін // Соціально-трудові відносини: теорія та практика. Зб.-наук. праць. - К.: КНЕУ, 2015. - №1 (9). - С. 135-142.

35. Червінська Т.М. Кризис в Украине и проблемы его преодоления // Зеленогурський ун-т. – Польша: 2015. – С. 148-161.

36. Червінська Т.М. Управління ризиками в АПК як передумова забезпечення стійкості галузі // Ефективна економіка. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний аграрно-економічний ун-т., 2015. – № 11. – С.

37. Червинская Т.М. Проблемные аспекты украинского образования и направления их решения / Метериалы IV международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы развития экономики и образования»(2-3 июня 2016 г., г. Душанбе). – Таджикский государственный ун-т коммерции. – С. 52-56.

38. Червінська Т.М. Формування організаційної культури в контексті використання інновацій /Освіта, мова та культура у процесі глобальних трансформацій: Міжвузівський круглий стіл, 01 квітня 2016 р., м. Київ: Збірник матеріалів. – К. : Інститут кримінально-виконавчої служби, 2016. – С. 113-118.

39. Червінська Т.М. Соціокультурні особливості інноваційного підприємництва. – Проблеми та перспективи розвитку підприємництва: Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 25 листопада 2016 року). – Х.: ХНАДУ. – Т. 2. – С. 160-162.

40.Мариніна С.В. Перспективи зовнішньоторговельних відносин України з Європейським Союзом та регіональними інтеграційними угрупованнями Євразійського континенту / С.В. Мариніна // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Збірник наукових праць. Випуск 610-611.

Економіка. Чернівці: Чернівецький національний університет, 2012. – С. 37-43.

41. Мариніна С.В. Особливості розвитку інтеграційних угруповань – порівняння по Азійсько-Тихоокеанському регіону / С.В. Мариніна. Економічний часопис ХХІ ст. Науковий журнал. Випуск 1-2(2). Київ: Інститут трансформації суспільства, 2013. – С. 3-6.

42. Хахлюк А.М. Вплив антикризових заходів на оптимізацію та регулювання зовнішньої торгівлі України / А.М. Хахлюк, С.В. Мариніна // Вісник Чернігівського державного технологічного університету: Серія „Економічні науки”. Серія "Економічні науки", 2013. – № 2 (66). 2013. – С. 76-83.

43. Marynina S.V. Influence of European Union trade policy on international trade / S.V. Marynina // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – 1 (151) 2014. – P. 36-42.

44. Мариніна С.В. Сутність, проблеми та перспективи розвитку форм міжнародної економічної інтеграції / С.В. Мариніна. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. Науковий журнал. № 5-6(76-77). Київ: Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, 2014. – С. 40-47.

45. Мариніна С.В. Вибір оптимальних відносин України з країнами провідних інтеграційних об’єднань Євразійського континенту / С.В. Мариніна. Формування ринкових відносин. Збірник наукових праць. Випуск 1(164). Київ: Науково-дослідний економічний інститут, 2015. – С. 137-141.

46. Мариніна С.В. Особливості взаємодії України з регіональними угрупованнями в умовах європейської інтеграції / С.В. Мариніна. Формування ринкових відносин. Збірник наукових праць. Випуск 4(167). Київ: Науково-дослідний економічний інститут, 2015. – С. 187-191.

47. Мариніна С.В. Досвід та реалії становлення інституційної системи спільної торговельної політики Європейського Союзу / С.В. Мариніна. Формування ринкових відносин. Збірник наукових праць. Випуск 9(172). Київ: Науково-дослідний економічний інститут, 2015. – С. 10-14.

Менеджер — центральна фігура системи управління бізнесом підприємства

У Словнику іноземних слів «менеджмент» тлумачиться як «управління виробництвом» і як «сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності» [1]. Для комерційних організацій (підприємств) під їх ефективністю розуміється забезпечення прибутковості, ефективне використання кадрового потенціалу, постійне подолання ризику при роботі на внутрішньому і зовнішньому ринках. У сучасній теорії і практиці під менеджментом розуміється процес керівництва (управління) окремим працівником, робочою групою та організацією в цілому. Суб'єктом даного процесу є менеджер.

Менеджер - це фахівець, що професійно займається управлінською діяльністю в конкретній області функціонування підприємства. Професійне заняття означає, що цей фахівець займає постійну посаду на підприємстві і наділений повноваженнями приймати управлінські рішення в певній сфері діяльності підприємства.

Термін «менеджер» застосовується до досить широкої категорії співробітників підприємства:

  • керівникам груп;
  • начальникам лабораторій, відділів, функціональних служб підприємств;
  • керівникам виробничих підрозділів;
  • адміністраторам різного рівня, координуючим діяльність різних підрозділів і зовнішніх партнерів;
  • керівникам підприємств, фірм в цілому.

На підприємстві виділяється три ієрархічних рівня менеджменту:

  • вищий - керівник підприємства, його перші заступники по функціональних областях діяльності;
  • середній - керівники підрозділів, служб та адміністративних органів підприємства (до 60% усієї чисельності менеджерів підприємства);
  • нижній- керівники творчих груп і лабораторій, виробничих дільниць і т.д.

Чим вищий ієрархічний рівень менеджера, тим більшою мірою в його діяльності присутні функції визначення цілей стратегічного планування та системної організації інновацій.

Менеджеру належить провідне місце у виконанні завдань управління. Він відповідає за роботу конкретного підрозділу чи організації в цілому, має у своєму підпорядкуванні конкретний колектив працівників, наділений правами і повноваженнями. Він вибирає оптимальні варіанти управлінських рішень і організує їх рішення. Результати роботи менеджера залежать не тільки від діяльності очолюємого ним колективу і апарату управління, а також і від організації власної праці.

Процес організації праці менеджера здійснюється на тій же основі, що і організація праці всього колективу. Організація праці базується на суспільних законах (закон розподілу праці, закон кооперації праці, закон зміни праці та ін.) і суб'єктивних організаційних принципах (принцип ритмічності, принцип пропорційності, принцип безперервності та ін.). Але у методах організації управлінської праці є і особливості, що випливають із специфіки процесів управління організацією. Вони обумовлені відокремленням управлінської праці від праці виконавчої, яка є формою прояву розподілу праці у суспільстві.

Менеджер — центральна фігура системи управління персоналом. Ця важлива роль менеджера визначається тим, що він наділений повноваженнями приймати рішення, вирішує що, кому, коли і як робити; несе за це відповідальність перед власником підприємства (організації). Володіючи реальною владою, менеджер впливає на трудовий колектив, а через нього на характер і результати функціонування самого об'єкту управління. Він підбирає, розставляє і використовує персонал за своїм розумінням. Високопрофесійний менеджер оточує себе кваліфікованими, знаючими справу колегами, а слабкий — ще більш слабкими підлеглими. І як результат — перший менеджер веде організацію до процвітання, а другий зі своїм персоналом — до збитковості, а потім — банкрутства. Знаючий свою справу менеджер чітко формулює завдання колективу, ясно розуміє свою роль у їх вирішенні, здатний задіяти внутрішні стимули до самостійних дій, передбачити можливі труднощі, попереджати невдачі й знаходити найкраще рішення проблем у кожній конкретній ситуації.

Будучи довіреною особою власника підприємства, менеджер втілює його завдання (директиви) у конкретні дії, але у той же час в якості лідера колективу він виражає і його інтереси. Тобто менеджер вирішує двоєдину задачу — задовольнити обидві сторони одержанням прибутку від своєї діяльності і за це він несе особисту відповідальність.

Менеджери загального керівництва – це менеджери, які очолюють організації і займають посади директорів, голів правління, президентів та ін., здійснюють управління організацією, виконують функції планування, організації, мотивації, і контролю у повному обсязі, координують і регулюють діяльність персоналу в цілях виконання всіх виробничо-технологічних, економічних і організаційних процесів. Вони забезпечують безперервне функціонування виробництва, економічну та соціальну ефективність організації через апарат управління і діють на основі статуту, затвердженого власником підприємства.

Лінійні менеджери – це менеджери, які очолюють відносно відокремлені підрозділи займають посади керівників філій, представництв, виробничих підрозділів. Кожен з них через наданий йому апарат управління не тільки координує діяльність підпорядкованого йому персоналу, а й приймає управлінські рішення відносно виконання завдань менеджера загального керівництва з питань виробничого, соціально-економічного, організаційного, технічного характеру призначені гарантувати ефективну роботу всього підрозділу. Вони діють на основі Положення, затвердженого вищим керівництвом (власником) організації.

Функціональні менеджери — це керівники спеціалізованих функціональних управлінь, департаментів, служб, відділів та інших підрозділів всіх рівнів управління організації (головні спеціалісти, керівники відділів маркетингу, зовнішньоекономічної діяльності, економіки, фінансів, обліку, аудиту та ін.). В обов'язки функціональних менеджерів входить підготовка рекомендацій менеджерам загального та функціонального керівництва для змін тих чи інших параметрів керованого об'єкта.

Функціональний менеджер одночасно може бути і лінійним по відношенню до структурного підрозділу, який він очолює. Коло функцій та обов'язків встановлюється тільки у межах визначених менеджером загального керівництва у запровадженому ним Положенні про структурний підрозділ. Якщо порівняти діяльність менеджерів, які займають посади з однаковою назвою і в однакових організаціях, то часто виявляється, що обсяг, а у деякій мірі, і характер функцій, які вони виконують, не співпадає. І це закономірно для конкуруючих організацій. Але є функції, які у сукупності складають обов'язковий зміст діяльності будь-якого керівника. Ці функції відноситься до формування конкурентоспроможного менеджменту.

Основні адміністративні функції менеджера. Французький інженер Анрі Файоль, працюючи генеральна директором великого металургійного об'єднання, видав у 1924 році книгу «Вчення про управління», у якій визначив шість основних функцій підприємства:

1. Операції технічні (виробництво, виготовлення, переробка).

2. Операції комерційні (закупівля, продаж, обмін).

3. Операції фінансові (пошук капіталу, управління ним).

4. Операції по охороні (охорона майна та осіб).

5. Операції рахункові (інвентар, баланс, витрати, статистика).

6. Операції адміністративні (передбачення, організація, розпорядження, узгодження і контроль).

Як бачимо, вчення про адміністрування займає тільки останнє місце, воно не обіймає всього управління підприємством Але воно займає настільки велике місце серед обов'язків керівника, що може стосуватись всіх перелічених вище.

Класик менеджменту А. Файоль під адміністративною функцією підприємства розумів наступне [2]:

1. Передбачати, тобто вивчати майбутнє і встановлювати програму дій.

2. Організовувати, тобто будувати механізм для дій підприємства: матеріальний і соціальний.

3. Розпоряджатися, тобто приводити в дію персонал підприємства.

4. Узгоджувати, тобто пов'язувати і об'єднувати, складати всі дії й всі зусилля.

5. Контролювати, тобто спостерігати, щоб все проходило відповідно до встановлених правил та виданих розпоряджень.

Американські дослідники Роберт Блейк та Джейн Моуто вважали, що основою керівництва є вміло побудовані взаємин з підлеглими працівниками. Вони виділяют шість базових функцій керівництва [2]:

1. Ініціативність.

2. Інформованість.

3. Захист своєї думки.

4. Прийняття рішень.

5. Розв'язання конфліктів.

6. Критичний аналіз.

Якщо порівняти ці функції керівництва з адміністративною функцією Файоля, то в них різні назви, а їх зміст залишився спільний, з деякими уточненнями.

Друга група американських вчених - Майкл Мескон, Майкл Альберт і Франклін Хедоурі у підручнику «Основи менеджменту» на відзнаку від своїх попередників виклали своє бачення адміністративної функції керівника організації і назвали її «Керівництво: влада і особистий вплив». Були зроблені такі перетворення адміністративної функції Файоля:

1. Функція «передбачення» (вивчати майбутнє) розглядається не як адміністративна функція, а як загальна. В цьому контексті функція «управління» розділена на дві назви: функція «стратегічне планування» і функція «планування реалізації стратегії».

2. Функції «організація» і «контроль», які Файоль розглядав як адміністративні, віднесені також до загальних функцій організації.

3. Адміністративні функції Файоля «розпоряджатися» і «узгоджувати» залишилися адміністративними і виділені в окремі назви: «Керівництво: влада і особистий вплив», «Лідерство» і «Управління конфліктами і стресами».

Таким чином, М. Мескон, М. Альберт і Ф. Хедоурі визначили загальні функції організації: «планування», «організація», «мотивація» і «контроль»; а також адміністративні функції керівництва: «керівництво і лідерство», «управління конфліктами і стресами». Але ж, якщо розглядати поняття «функція» у значенні робота, що виконується органом, обов'язки та коло діяльності, то керівник, виконуючи будь-яку роботу, здійснює такі послідовні дії: планує роботу, організовує її виконання, дає розпорядження, приймаючи відповідні рішення, узгоджує дії виконавців, розв'язуючи конфлікти, і контролює, здійснюючи критичний аналіз ходу виконання роботи підлеглими.

Звичайно, на кожному етапі керівник відповідним чином впливає на хід його виконання, використовуючи надані йому владні повноваження і особистий вплив. Отже, узагальнюючи вище викладений аналіз адміністративних функцій організації, можна стверджувати, що керівник виконує такі основні функції [3]:

  • планування (стратегічне, тактичне, оперативне, а також особисте передбачення);
  • організація (праці та управління виконання затверджених планів на певний період);
  • контроль (оперативне узгодження і корекція дій підлеглих на середньострокових періодах операційної діяльності);
  • аналіз (на основі співвідношення показників оцінки план/факт за планований період й формування управлінських рішень щодо корекції планів діяльності підприємства на наступний довгостроковий період).

Функція планування. Планування - це передбачення майбутнього всієї системи організації. Воно виражається у програмі дій, охоплюючи всі специфічні функції підприємства: виробничі, технічні, комерційні, економічні, фінансові, технологічні, кадрові, маркетингові та ін.

Програма дій складається із припущень на довгий та на короткий період у вигляді стратегічних, тактичних, оперативних і навіть тижневих та щоденних планів. Вона розробляється функціональними та лінійними менеджерами у межах своїх повноважень на основі попередньо проведених досліджень. Потім програма узгоджується між функціонерами різних служб та рангів і приводиться у відповідність до загальних директив підприємства. Таким чином, програма дій передбачає одночасне визначення цілі, лінії поведінки, якої треба дотримуватися, етапи, які треба пройти, засоби, якими треба користуватися. Тобто, це деяке уявлення майбутнього, де близькі події більш відомі, а події далекі уявляються все більш невизначеними, це хід підприємства у майбутнє на визначений період часу.

Стратегічне планування — це набір дій та рішень менеджера загального керівництва для розробки специфічних стратегій, призначених для досягнення цілей організації. Стратегія — це детальний комплексний план дій для забез-печення місії організації та її цілей у майбутньому. Тактика — це короткостроковий план дій відповідної стратегії на рівні лінійного менеджера. На відзнаку від стратегії, тактичні результати проявляються дуже швидко від виконання конкретних дій.

Важливим напрямком стратегічного планування є розробка бізнес-плану підприємницької діяльності. У ньому визначаються стратегічні і тактичні цілі та методи їх досягнення в умовах конкурентного середовища. Бізнес-план аргументовано переконує майбутніх інвесторів у можливості вкладання капіталу на вигідних умовах. У менеджерів та працівників з'являється впевненість у майбутній роботі, а звідти необхідність в подальшому удосконаленню своєї праці.

Планування особистої роботи менеджера полягає у правильному виборі форм своєї участі у виконанні стратегічних, тактичних і оперативних планів виробничої діяльності, організації взаємозв'язків з іншими організаціями, прийнятті рішень і здійсненні контролю за їх виконанням. Крім цього, планування особистої роботи передбачає встановлення раціонального режиму праці та відпочинку (самоменеджмент керівника). При цьому при плануванні особистої роботи важливим є планування на рік, поточний квартал, місяць, тиждень і кожний день. Для цього треба скласти перелік найбільш важливих робіт року, а потім встановити терміни їх початку та закінчення. Серед них можуть бути такі, які повторюються у кожному періоді року. Особлива увага приділяється інноваційним роботам.

Для складання переліку основних робіт лінійних і функціональних менеджерів у запланований період необхідно попередньо ознайомитися з планом основних заходів всієї організації.

Оперативне планування роботи менеджера здійснюється, як правило, не більше, як на поточний тиждень (тайм – менеджмент). В основному це плани «на сьогодні», «на завтра». Ці плани є ефективним засобом виконання річних, квартальних і місячних планів і вписуються у графіки робіт. Оперативні плани можуть бути одночасно і заходом витрат робочого часу менеджера. Графік роботи полегшує планування і організацію праці, встановлює регламент і чіткий розпорядок робочого часу менеджера. Графік роботи дня, тижня, декади, місяця дисциплінує не тільки самого менеджера, але і підлеглі йому колективи. Робочі плани і графіки лінійного і функціонального менеджера повинні бути узгоджені з планами і графіками головного керівника організації.

Адміністративна функція організації. Адміністративна функція «організація» передбачає забезпечення підприємства матеріальними, фінансовими і людськими ресурсами. Наявність всіх цих ресурсів дає можливість виконувати стратегічні, тактичні та оперативні плани.

Адміністративні організаційні функції передбачають виконання менеджером таких обов'язків [2]:

1. Встановити програму дій, у якій ресурси організації приводяться у відповідність із задачами, засобами і потребами підприємства.

2. Спостерігати за виконанням програми.

3. Установити єдине, компетентне і енергійне керівництво.

4. Сприяти хорошому добору персоналу, енергійних і компетентних людей у якості керівників окремих служб, функціонерів, які відповідають їх службовій ролі.

5. Точно визначити повноваження.

6. Об'єднувати роботу, узгоджувати зусилля.

7. Ясно, виразно і точно формулювати рішення.

8. Заохочувати дух відповідності та ініціативи.

9. Справедливо і уміло робити винагороди за виконані послуги.

10. Попереджати помилки та непорозуміння.

11. Примушувати дотримуватися дисципліни.

12. Слідкувати, щоб приватні інтереси були підкорені інтересам підприємства.

13. Звертати особливу увагу на єдність розпорядності.

14. Встановити всеохоплюючий контроль.

15.Боротися зі зловживаннями регламентації, бюрократичного формалізму, паперової волокити.

Ця адміністративна робота повинна виконуватися менеджером будь-якого підприємства. Вона проста у малому приватному підприємстві, але ускладнюється все більше, коли збільшується управлінський апарат. Це правило підтверджується дійсним розвитком і удосконаленням соціального організму, яким є підприємство. Одноосібний менеджер приватного підприємства стає керівником апарату управління і через нього здійснює управління підприємством. При збільшенні підприємства з'являється ціла ієрархія посад, а з функціональної (організаційної) структури управління виникають нові органи управління: збори акціонерів, спостережна рада, правління голови, правління, а також підвідомчий йому ієрархічний адміністративний апарат. Виконавчий орган управління підприємства розвивається і удосконалюється зі зростанням соціального організму, а керівнику, навіть з найвищими достоїнствами, вже неможливо самому виконувати всі процеси управління підприємством. Виконавчий апарат поступово перетворюється у свого роду штаб управління. Цей штаб, як група функціональних спеціалістів, наділений владними повноваженнями, є помічником керівника, розширює його особистість і цим полегшує виконання управлінських дій, сприяючи йому у прийнятті компетентних рішень.

Виходячи з вищезазначеного, керівник повинен організовувати не тільки особисту працю на підприємстві, а і працю управлінського апарату.

Сучасний менеджмент розглядає адміністративну функцію «організація» з точки зору організації взаємодій і повноважень та побудови організацій з таких питань [4]:

• одноосібне керівництво;

• делегування повноважень;

• відповідальність;

• влада;

• лінійні і штабні (апаратні) повноваження;

• функціональні повноваження;

• проектування організаційної структури фірм;

• департаменталізація;

• побудова централізованих і децентралізованих фірм;

• організація праці та процесу управління.

Розпорядження та прийняття рішень. Після створення такого соціального організму як «підприемство», треба привести його у дію: приймати рішення, розпоряджатися, вести справу, господарство, управляти процесами. Цю задачу виконують менеджери загального керівництва, лінійні та функціональні менеджери. Для кожного з них метою керування є одержання найбільшої користі від апарату управління і підпорядкованих працівників в інтересах підприємства.

Керування вимагає від менеджера високих особистих професійних якостей. У своїй роботі менеджер безпосередньо здійснює підготовку, прийняття і реалізацію управлінських рішень. А результати керівництва залежать від обґрунтованості, своєчасності й оперативності управлінських рішень. Від уміння правильно вирішувати тактичні й стратегічні виробничі задачі залежать результати роботи всього колективу організації. За масштабами рішення можна поділити на оперативні, тактичні й стратегічні.

Оперативні рішення приймають всі менеджери від нижчого рівня до вищого керівництва. Особливо важливе місце вони займають у роботі менеджерів нижнього рівня. Стратегічні і тактичні рішення приймають менеджери лінійного керівництва і загального керівництва.

В залежності від виробничої ситуації менеджер може приймати рішення одноосібно і колегіально. Компетенція прийняття управлінських рішень передбачається статутами організації і законодавчими актами України. Керівник виконавчого органу управління має право вирішувати всі питання процесу управління організацією, окрім тих, які віднесені до компетенції вищих органів управління. Тільки колективне обговорення всіх можливостей та умов виробництва може виявити ще і невикористані можливості, резерви. Крім того, іноді менеджери не можуть прийняти рішення без його достатньої обґрунтованості, без компетентного консультування спеціалістів. При виконанні функцій розпорядження і прийняття управлінських рішень менеджери повинні [5]:

1. Поглиблено знати своїх підлеглих, які безпосередньо йому підпорядковані. Менеджери вищого та середнього рівня піраміди управління підприємством можуть розпоряджатися невеликою кількістю підлеглих — до шести чоловік. Тільки менеджер нижчого рівня іноді може розпоряджатися до 20 працівниками, коли вони виконують однорідні роботи. Тому йому неважко вивчати і знати їх здібності, який ступінь довіри їм надавати.

2. Для того, щоб утримувати єдність і правильність функціонування, менеджер повинен підбирати висококваліфікований персонал, здатний виконувати покладені на нього завдання.

3. Досконально знати умови, які складаються на конкурентному ринку для прийняття відповідних рішень. Це спонукає його до подвійної ролі: захищати інтереси власника підприємства перед його працівниками і захищати інтереси працівників перед власниками. Щоб виконати цю подвійну задачу менеджеру необхідно знати умови функціонування підприємства, мати почуття обов'язку, справедливості, такт і енергію.

4. Подавати хороший приклад вірності, відданості підприємству і своїй роботі. Приклад керівника завжди є могутнім стимулом для підлеглих, ніж страх покарання.

5. Періодично розглядати стан соціального організму підприємства. Це загальний огляд складових частин адміністративного механізму.

6. Проводити наради з працівниками колективу для прийняття складних рішень з урахуванням думки учасників виконання. Це у декілька раз швидше, ніж досягти таких результатів без скликання наради. Нарада є кращим засобом для менеджера ближче пізнати своїх підлеглих.

7. Не давати дрібницям відволікати всю свою увагу. Рішення незначних питань треба делегувати підлеглим працівникам.

8. Менеджер повинен все знати, але він не може все бачити і все робити сам. Він повинен делегувати підлеглим всю ту роботу, в якій не обов'язкова особиста участь. У нього ніколи не буде зайвого часу і сил для питань, що вимагають постійної і особистої роботи.

Узгодження і розв'язання конфліктів. Є декілька визначень поняття "узгодження":

  • узгодження — це приведення у належне співвідношення, у відповідність з чимось (що з чим);
  • узгодження — це обговорення і прийняття єдиної думки про щось, одержати згоду на щось (що з ким).

Узгодження надає можливість кожному працівнику або структурному підрозділу виконувати свою конкретну роботу, чи її частини при згоді менеджера або інших працівників чи підрозділів організації. Цю адміністративну функцію здійснює менеджер шляхом обговорення і прийняття єдиної думки при підготовці і виконанні управлінських рішень. Організаційно-розпорядчі документи (положення, накази, розпорядження та ін.) повинні бути узгоджені посадовими особами, яких стосується їх зміст. Таке узгодження здійснюється шляхом візування проекту документа.

Кращим засобом підтримки підлеглих у робочому стані й полегшення виконання їх обов'язків є проведення нарад лінійних та функціональних менеджерів керівником організації. В результаті такої наради кожний підрозділ знає точно, що повинен він виконувати в цілому узгоджено з іншими підрозділами, щоб не виникали потім неузгоджені дії та непорозуміння. При цьому важливо вміти розумно керувати таким явищем як конфлікт - зіткнення серйозних розбіжностей, спір між працівниками чи структурними підрозділами, або між менеджером та його підлеглими.

Конфлікт в управлінні — це відсутність згоди між двома або більше особами, або групами. Кожна сторона робить все, щоб була прийнята її точка зору або ціль: заважає іншій стороні робити теж саме. Якщо менеджер знайде правильну форму взаємодії з підлеглими, то конфліктів може і не бути. Для цього треба усувати умови, які сприяють виникненню конфліктів. Але ж менеджеру треба впроваджувати інновації, новітні технології, проявляти активність, відповідним чином реагувати на дії конкурентів, зміни зовнішнього середовища. Все це може викликати порушення гармонійного функціонування організації чи окремого підрозділу, сприяти виникненню конфліктної ситуації. Конфлікт може приводити до підвищення ефективності організації, або може приводити до зниження особистої задоволеності, групового співробітництва і ефективної організації. Роль конфлікту залежить від того, як ним управляє сам менеджер.

Причинами конфлікту можуть бути:

• спільне використання ресурсів;

• взаємозалежність завдань;

• різні цілі виконання завдань;

• різне розуміння бізнес – цінностей організації;

• недосконала комунікація.

Негативні наслідки конфлікту:

• зниження продуктивності;

• незадоволеність;

• збільшення плинності персоналу;

• погіршення соціальної взаємодії;

• підвищення зацікавленості до неформальних організацій.

Адміністративна функція менеджера по вирішенню конфліктів передбачає використання різних стилів. Наприклад, на рис. 1 показана звісна сітка стилів по Томасу - Кілману [5].

Рис.1. Сітка Томаса - Кілмана

Виходячи із законів економічного розвитку, правових норм та поставлених завдань, менеджери повинні вирішувати наявні проблеми та виникаючі протиріччя, організовувати роботу працівників. Ця робота проходить циклічно: починаючи з обґрунтування цілі і закінчуючи результатом, який був обумовлений постановкою цілі.

Таким чином, функції керівництва — це фази реалізації циклів управління, які здійснює менеджер у визначеній послідовності, основаній на розподілі, взаємодії та координації спільної праці. Функції менеджерів різних рівнів створюють ієрархію, де кожний цикл взаємопов'язаних дій (постановка цілі, організація, підготовка і прийняття рішень, узгодження та розв'язання конфліктів і контроль) є частиною циклу більш високого рівня управління (піраміда процесного менеджменту [4]).

Включення діяльності окремого менеджера у цикл управління через взаємодію, координацію і субординацію циклів управління займає важливе місце у загальній діяльності колективу організації. Діяльність менеджера і її результати залежать від об'єктивних і суб'єктивних умов. Об'єктивні умови створюють тільки можливості для суб'єктивної діяльності людей.

Ефективність менеджменту. Управлінська діяльнісь менеджерів всіх зазначених вище ієрархічних рівнів управління (піраміда менеджменту) підприємства повинна оцінюватися системою кількісних показників (принцип SMART [4]), які мають економічний сенс тлумачення згідно наступних критеріїв [2,5]:

• дієвість - ступінь досягнення цілей організації (відношення результатів, які досягнуті, до результатів, які намічалися);

• економічність - співвідношення необхідних і фактичних витрат ресурсів;

• якість - відповідність характеристик товару (послуг) стандартам і вимогам споживачів;

• прибутковість - співвідношення між доходами та сумарними витратами;

• продуктивність - співвідношення обсягу товару (послуг) за певний період в натуральних, вартісних та інших показниках і витрат ресурсів, відповідних даному обсягу продукції (ресурсів: трудових, матеріальних, фінансових та ін.);

• якість трудового життя - умови праці працівників;

• інноваційна активність - результативність впровадження нововведень в різних функціональних областях діяльності організації: технічне переоснащення, виробництво, організація тощо.

Відносно вказаним критеріям множиною ключових економічних показників оцінки ефективності управління бізнесом підприємства можуть бути наступні [4]:

1. Показник ефективності управління:

Еу = П : Ву ,

де П - прибуток організації; Ву - витрати на управління.

2. Коефіцієнт чисельності управлінських працівників:

Кч = Чу : Ч ,

де Чу - чисельність працівників управління; Ч - загальна чисельність працівників організації.

3. Коефіцієнт витрат на управління:

Кв = Ву : В ,

де В - загальні витрати організації.

4. Коефіцієнт витрат на управління на одиницю випущеної продукції (послуг, що надаються):

Коп = Ву : К ,

де К - кількість або обсяг продукції, що випускається (послуг, послуг).

Формула ефективної діяльності менеджера слід представляти у вигляді мультиплексної моделі оцінки яка має визляд [4]:

Едм = Еу х Кч х Кв х Коп .

Висновки

Поняття «менеджер» не завжди має однаковий зміст, тому є ще менеджери загального керівництва, лінійні й функціональні, і при тому на різних рівнях управління організації. Управляти - значить вести підприємство до його мети, витягаючи максимум можливості з наявних ресурсів. Керування підприємством вимагає дотримання певної технології розробки, прийняття й реалізації рішень. Сьогодні в Україні фахівцям у сфері організації різних видів підприємницької та суто адміністративної діяльності необхідні глибокі знання з менеджменту. Праця менеджерів повинна бути організований так, щоб втрати робочого часу були мінімальні. Однак ефективність праці повинна сполучатися з дотриманням норм керованості, норм умов праці й раціональним плануванням робочого дня. З цього приводу можна виділити наступні особливості праці менеджерів:

  • управлінська праця має цілеспрямовану природу;
  • управлінська праця - це робота з людьми;
  • предметом і продуктом праці менеджера є інформація і тому сучасний менеджер
  • управлінська праця й виробнича праця мають єдину кінцеву мету - об'єднання й координування спільних зусиль людей спрямовано на досягнення конкретних запланованих результатів;
  • у менеджерів інтелектуальна праця. Продукт праці менеджера – управлінські рішення;
  • праця менеджерів досить різноманітна;
  • ефект менеджерської діяльності проявляється в тому, що елементи системи управління підприємством, які залучені в його господарську діяльність, використовуються відповідно до їх цільового призначення найбільш раціональним способом.

повинен володіти впевненими знаннями і навичками щодо використання у своїй

діяльності новітні інформаційні технології організації бізнесу та мати відповідний

фаховий рівень використання комп’ютерної техніки;

Список використаної літератури

1. Комлев Н.Г. Словарь иностранных слов / Н.Г. Комлев.- М.: Эксмо-Пресс, 2000. - 1308 с.

2. Виноградський М. Організація праці менеджера: Навчальний посібник/ Микола Виноградський, Алла Виноградська, Олена Шканова,; Київ. економ. ін-т менеджм.. - К.: Кондор, 2002. - 516 с.

3. Тупкало В.М. Концепція побудови системи управління підприємством на основі принципу «Структура слідує за стратегією»/В.М. Тупкало // Економічний вісник НТУУ «КПІ»: зб. наук. пр. – К.:НТУУ «КПІ». 2016.- Вип. 13, С.319 – 324. Наукометричне видання.

4. Тупкало В.М. Бізнес – інжиніринг сучасних процесно – орієнтованих підприємств: монографія / В.М. Тупкало. – К.: ДУТ. 2016. – 281 с.

5. Шегда А. Менеджмент: Учебник/ Анатолий Шегда,. - 3-е изд., испр. и доп.. - К.: Знання, 2006. - 645 с.

Новини

2018-05-22

Круглий стіл на тему : "Суспільні інститути в протидії злочинності"

Керуючись високими ідеалами розвитку освіти і науки, усвідомлюючи роль і значення університетів в суспільстві, 19 травня 2018 року учасники круглого столу «Суспільні інститути в протидії злочинності» долучились до дискусії стосовно ролі та ефективності діяльності цих інститутів у відповідному напрямку.

Докладніше

2018-05-19

Обмін враженнями студентів від поїздки на Прикарпаття

«Чекаємо вас у гостях ще не один раз !»- щиро прощалися зі своїми київськими друзями франківські правники! Закінчилася дружня подорож студентів та керівництва Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія.

Докладніше

2018-05-17

Незабутній день студентів Київського інституту інтелектуальної власності та права НУ ОЮА у Карпатах

17 травня 2018 року наші студенти торкнулися серцем краси високих гір, зелених полонин, стрімких смерек і величних водоспадів, познайомившись із західною перлиною України – Карпатами.

Докладніше

2018-05-17

Традицію обміну студентами між структурними підрозділами НУ ОЮА продовжено - ми в Івано-Франківську!

16 травня 2018 року студенти Київського інституту інтелектуальної власності та права приїхали на невеличкий вікенд до чудового міста Івано-Франківськ для подальшого спілкування зі своїми колегами-студентами з ІФЮІ НУ ОЮА.

Докладніше

2018-05-15

Футбол – це більше ніж гра

Під патронатом Президента НУ ОЮА Сергія Васильовича Ківалова, Київський інститут інтелектуальної власності та права разом із Федерацією футболу України 15 травня 2018 року провели турнір за програмою футбольного змагання за традиційний кубок «Співдружність навчальних закладів» із міні-футболу.

Докладніше

2018-05-15

Vivat Academia! Випускникам КІІВП НУ «ОЮА» вручили дипломи магістрів

Безхмарний, по-літньому теплий ранок 15 травня 2018 року видався досить хвилюючим й урочистим для студентів Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія». Саме сьогодні відбулося урочисте вручення дипломів висококваліфікованим магістрам, спеціальностей «Право», «Системний аналіз», «Менеджмент».

Докладніше

2018-05-15

Лекція зарубіжного економіста "Успіх Європи і шанс для України"

14 травня 2018 року в коледжі Київського інституту інтелектуальної власності та права доктор економіки Роман Шеремета (США) провів лекцію«Успіх Європи і шанс для України». На зустрічі з зарубіжним ученим прийшло понад 100 студентів.

Докладніше

2018-05-14

Зустріч директора Київського інституту інтелектуальної власності та права НУ «ОЮА» Фелика В.І. із активною студентською молоддю інституту

4 травня 2018 року відбулася зустріч директора Київського інституту інтелектуальної власності та права НУ ОЮА Фелика Василя Івановича з активною студентською молоддю, що уже завтра прямує до Івано-Франківського юридичного інституту НУ «ОЮА».

Докладніше

2018-05-14

Нового ректора Національного університету "Одеська юридична академія" обрано!

За підрахунками голосів, ректором Національного університету «Одеська юридична академія» було обрано Загороднього Віктора Євстафійовича, котрий отримав підтримку 94% виборців.

Докладніше

2018-05-13

Святкування Дня Європи

11 травня 2018 р. кафедра загальнотеоретичної юриспруденції, конституційного та адміністративного права провела ряд заходів, присвячених святкуванню Дня Європи, серед яких Вікторина на знання європейських цінностей для студентів 3 курсу.

Докладніше

2018-05-11

Опонентів визначено!

11 травня 2018 року на базі КІІВП НУ ОЮА відбулося жеребкування команд для участі у традиційному турнірі з футболу«Співдружність навчальних закладів» серед учнів 9-11-х класів.

Докладніше

2018-05-10

Наші студенти у музеї криміналістики МВС України!

10 травня 2018 року студенти 3 курсу Київського інституту інтелектуальної власності та права НУ «ОЮА» мали змогу відвідати музей криміналістики МВС України, де ознайомились із надзвичайно оригінальними та історичними експонатами, закріпивши раніше здобуті знання.

Докладніше

2018-05-09

У гості до Київського інституту інтелектуальної власності та права НУ ОЮА завітала відома співачка Наталія Валевська

9 травня 2018 року до Київського інституту інтелектуальної власності та права НУ ОЮА завітала відома співачка, лауреат багатьох визначних премій і міжнародних конкурсів , переможниця телепроекту « Шанс» Наталія Валевська для обговорення її урочистого виступу на врученні дипломів випускникам-магістрам.

Докладніше

2018-05-04

Круглий стіл для студентів коледжу в рамках «Стратегії національно- патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки»

Відповідно до «Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» 4 травня 2018 року для студентів 1 курсу коледжу КІІВП НУ «ОЮА» був проведений круглий стіл на тему : «Немає прав без обов’язків. Обов’язок захисту Вітчизни – патріотичний обов’язок перед державою».

Докладніше

2018-05-03

Профорієнтаційна екскурсія інститутом для учнів школи №65 м.Києва

3 травня 2018 року був проведений профорієнтаційний екскурс для учнів 10-11-х класів стінами Київського інституту інтелектуальної власності та права НУ «ОЮА» . Дані зустрічі проводились уже неодноразово, адже двері нашого інституту завжди відкриті для майбутніх абітурієнтів та їхніх батьків.

Докладніше

2018-05-01

Подорож до сердця Вселенського Православ' я - Святої Гори Афон

Подорожі завжди приваблюють людей, які бажають знати більше про інші країни і континенти, сучасні міста і руїни стародавніх міст.

Докладніше